Альпійсько-Гімалайська складчаста геосинклінальна область
наймолодша частина Середземноморського геосинклінального поясу, що активно розвивалася в мезозої і кайнозої, рухома ділянка земної кори між континентальними плитами Євразії, Зах. Африки, Аравії та Індостану, що спочатку складали Гондвану. Розвитку області передувало відмирання палеозойського океаніч. басейну Палеотетісу (див. Тетіс) в пізньому палеозої з утворенням герцинського складчастого поясу. У кінці пермі і тріасі вирівняна поверхня герцинського складчастого комплексу була покрита дрібним, епі-континентальним морем; лише на сх., можливо, збереглися релікти Палеотетісу. У кінці тріасу почалися розколювання континентальної кори і рифтоутворення. Це привело до формування нового глибокого басейну з океаніч. корою - Неотетісу (Тесісу). З кінця юри почалося скорочення площі Неотетісу внаслідок зближення Африки - Аравії, а потім і Індостану з Євразією; в кінці еоцену континентальні брили Африки-Аравії й Індостану прийшли в пряме зіткнення з Євразією. Цей процес супроводжувався інтенсивними складчастими і насувними деформаціями з утворенням великих тектоніч. покривал (шар'яжів), зміщених в осн. до периферії області. У олігоцені - міоцені в деформацію були залучені і глибокі горизонти кори з утворенням Піренеїв, Андалуських гір, Ер-Рифу і Тель-Атласу, Апеннін, Альп і Карпат (Бескид), Кримських та Дінарських гір, Балкан, Кавказу, гористих районів Туреччини і Ірану, Афганістану, Пакистану, Гімалаїв. Найбільш інтенсивне гороутворення почалося в пізньому міоцені. Одночасно відбувалося формування глибоководних басейнів Середземного, Чорного, Каспійського, Адріатичного, Егейського, Азовського морів, прогинів, зайнятих алювіальними рівнинами pp. Ебро, Гвадалквівір, По, Дунай, Кубань, Терек, Ріоні, Кура, Інд, Ганг, Брахмапутра. Новітнє підняття супроводжувалося вулканіч. діяльністю, особливо активною в Середземномор'ї, в Анатолії, на Малому Кавказі і на тер. Ірану. У межах гірських споруд А.с.г.о. відомі численні род. поліметаліч. руд, молібдену, ртуті, бокситів, а також в передгірських р-нах та прогинах - нафти і газу (зокрема, в Україні - Карпати, Крим), бурого вугілля.