інтерполяція
интерполяция - interpolation - Interpolation, Einschaltung - 1) матем. Спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці. Напр., визначення функції f(x) для аргументів x, які знаходяться між значеннями X0(Xi)…Xn, за відомими значеннями f(Xi), де Xі = Xo, X1 ,…,Xn. Якщо X лежить зовні інтервалу (X0...Xn ), аналогічна процедура називається екстраполяцією. Найбільш простою є лінійна інтерполяція, при якій приріст функції вважають пропорційним приросту аргументу. В геодезії та маркшейдерській справі І. використовують для визначення проміжних значень функцій за математичними таблицями, визначення проміжних значень показника за даними ізоліній на графіках ізопотужностей, ізогіпс та ін. 2) Неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування, опрацювання рукописів, при копіюванні географічних карт тощо. 3) В статистиці - спосіб матем. обґрунтування невідомих значень динамічного ряду явищ за допомогою відомих сусідніх членів ряду або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий.