ГРАМАТИЧНІ ЗАУВАГИ

Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка

честь Богу // честь Богові // Використовуючи у Д. в. закінчення -ові (-еві), можна чіткіше розмежувати функції відмінків - Р. в. і Д. в. (Ант., 29; КС, 160)

Логосу // Логоса (друга Божа Особа, Ісус Христос) // Іменники чол. роду в Р. в. одн. - назви осіб, власні імена - зак. -а (УП, 48, 1 а)

логоса // логосу (філософське поняття, безособова космічна сила) // Іменники чол. роду в Р. в. одн. - назви абстрактних понять - зак. -у (УП, 48, 2 ж)

Святого Духу, духу людини // Святого Духа, духа людини // Іменники чол. роду в Р. в. одн. - назви осіб, власні імена - зак. -а (УП, § 48, 1 а)

духа // духу (абстрактне поняття сили, свідомості) // Іменники чол. роду в Р. в. одн. - назви абстрактних понять - зак. -у (УП, § 48, 2 ж)

хай відповідає вчинку // хай відповідає вчинкові // Див. вище

більш повною збіркою // повнішою збіркою є // В укр. мовленні рекомендують уникати складеної форми вищого ступеня (СУМП, 137-138)

навчити нас важливим речам // навчити нас важливих речей // Керування: Р. в. означає об'єктні відношення (СУМП, 122)

чому може навчити нас революція // чого може навчити нас революція // На зразок рос. чему может научить нас. Керування: Р. в. означає об'єктні відношення

применшення Божественного елемента у Христі // применшення Божественного елементу у Христі // Елемента (у конкретному значенні), елементу (в абстрактному і збірному значеннях) (див. ОСУМ, 238)

давайте повернемось до цієї проблеми // повернімося до цієї проблеми // На зразок рос. давайте вернемся. Форми 1-ої особи множини дієслів наказового способу закінчуються на -імо (-ім) (СУМП, 185)

не задовольняють вимогам світового рівня // не задовільняють вимог світового рівня // Керування: Р. в. із запереченням на означення об'єктних відношень (СУМП, 122)

не враховують належним чином гідність людської особи // належно не враховують гідности людської особи // Керування: Р. в. із запереченням

оцінка, чи дане пророцтво є об'явленням Божої волі, належить до Церкви // оцінка, чи таке пророцтво є об'явленням Божої волі, належить Церкві // Керування: Д. в. означає особу або предмет, у зв'язку з якими відбувається належність (СУМП, 122)

пророк, бажаючий виразити таємницю // пророк, який бажає (хоче) виразити таємницю // В укр. мовленні небажані форми активних дієприкметників (А.-Д., 136-137; КС, 156-157)

сестра старше брата // сестра старша від брата (за брата, ніж брат) // Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде порівняння, обов'язково вживати прийменники від, за, сполучник ніж (Ботв., 171)

оцінювати акцію по тому, чи вона сприяла // оцінювати акцію за тим, чи вона сприяла // В укр. мові прийменник по широко вжив. з просторовим, часовим та обставинним значенням (КС, 178-179)

ті, хто не сплять у добрі // ті, хто не спить у добрі; ті, які (що) не сплять у добрі // Необхідне узгодження підмета і присудка: відносний займенник хто співвідносний з іменником в однині

а) існуючі описи цієї події б) існуюча думка про прекрасний зовнішній вигляд Ісуса // а) відомі нам описи б) поширена думка // Форми активних дієприкметників не властиві українській мові. Їх можна замінити прикметниками

це було рівнозначне із перекресленням монотеїзму // це було рівнозначне перекресленню монотеїзму або це означало перекреслення... // Прикметник рівнозначний вимагає при собі іменника в Д. в. (СУМ, VIII, 551)

самий кращий // найкращий // Елементом просторіччя є поєднання в укр. мові слова самий з прикметниками (Ботв., 108)

титула Діви Марії // титулу Діви Марії // імен. II відм. чол. роду в Р. відм. мають закінч. -у (ОСУМ, 864)

він вважався сучасниками опорою ортодоксії // його вважали опорою ортодоксії // Пасивні конструкції з вказівкою на особу в орудному відмінку стилістично не бажані в українській мові (Непийвода, 43)

у першій частині подається егзегезу рекомендується вживати цей вираз вживається слово пишеться // у першій частині подано егзегезу або подаємо егзегезу рекомендовано вживати або рекомендуємо вживати цей вираз вживаємо слово пишемо // Пасивні та неозначені конструкції не властиві укр. мові і тому замінюємо їх активними конструкціями або конструкціями на -но, -то, якщо в реченні підкреслено результат дії (Кур., Непийвода, КС, 125)

перші кооперативи були організовані священиками // перші кооперативи організовували священики // Пасивні конструкції слід замінювати активними із вказівкою на суб'єкта дії

проблема опрацьовувалася авторами // проблему опрацьовували автори // Див. вище

людина не повинна розглядатись як товар // людину не можна розглядати як товар // Пасивні конструкції можемо замінювати також інфінітивними реченнями

Ректором визнано студентське самоврядування священиками організовано прощу // Ректор визнав студентське самоврядування священики організували прощу // Конструкції на -но, -то характерні для речень, де наголошуємо на результатах дій; дійової особи тоді не згадуємо. А коли є потреба вказати виконавця дії, тоді слід віддавати перевагу активним конструкціям (КС, 175)

- // Богом даний, Богом даровано, Богом накреслений, Богом сотворений // Ці церковнослов'янські граматичні конструкції залишаються в укр. мові без змін як стійкі звороти релігійного стилю