Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)
ВЖИТОК ВСУПЕРЕЧ ГРАМАТИЦІ
Б. До другої групи належить лексика, вжиток якої рекомендовано всупереч граматиці задля повернення до традиційної в богослов'ї української форми:
Рекомендуємо // У словниках
євхаристійний // євхаристичний
парох, парохія, парохіянин // парафія, парафіянин, парох
священичий // священницький
смертельний гріх // смертний гріх
хресний батько // хрещений батько
Форми парохія, парохіянин однаково давні, як і форми парафія, парафіянин, парох (з XVI - XVII ст., запозичені через польську мову). Окрім того, що деякий час українська лексикографія намагалася уніфікувати цю подвійність, надаючи перевагу формам парафія, парафіянин1, можна спостерігати, що форма парохія повертається таки у словники чи то з ремаркою «західноукраїнське» (ВТССУМ), чи просто у тлумаченні (НТСУМ).
У церковних колах довоєнної Галичини (тобто в УГКЦ), де термін парох був єдиним і офіційним, уживали тільки повну терміногрупу парох, парохія, парохіянин, як видно з Індексу А. Кравчука, де форми на параф- не вжито жодного разу.
Оскільки в УГКЦ термін парох був і є в офіційному вжитку, його уважаєм не тільки регіональним терміном, а конфесійним, тобто властивим певній конфесії. Він набуває офіційного мовного статусу (як і настоятель) і оправдовує чи й вимагає вжиток повної терміногрупи: парох, парохія, парохіянин.
Б. До другої групи належить лексика, вжиток якої рекомендовано всупереч граматиці задля повернення до традиційної в богослов'ї української форми:
Рекомендуємо // У словниках
євхаристійний // євхаристичний
парох, парохія, парохіянин // парафія, парафіянин, парох
священичий // священницький
смертельний гріх // смертний гріх
хресний батько // хрещений батько
Форми парохія, парохіянин однаково давні, як і форми парафія, парафіянин, парох (з XVI - XVII ст., запозичені через польську мову). Окрім того, що деякий час українська лексикографія намагалася уніфікувати цю подвійність, надаючи перевагу формам парафія, парафіянин1, можна спостерігати, що форма парохія повертається таки у словники чи то з ремаркою «західноукраїнське» (ВТССУМ), чи просто у тлумаченні (НТСУМ).
У церковних колах довоєнної Галичини (тобто в УГКЦ), де термін парох був єдиним і офіційним, уживали тільки повну терміногрупу парох, парохія, парохіянин, як видно з Індексу А. Кравчука, де форми на параф- не вжито жодного разу.
Оскільки в УГКЦ термін парох був і є в офіційному вжитку, його уважаєм не тільки регіональним терміном, а конфесійним, тобто властивим певній конфесії. Він набуває офіційного мовного статусу (як і настоятель) і оправдовує чи й вимагає вжиток повної терміногрупи: парох, парохія, парохіянин.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВЖИТОК ВСУПЕРЕЧ ГРАМАТИЦІ
матиме такий вигляд: Що таке ВЖИТОК ВСУПЕРЕЧ ГРАМАТИЦІ
матиме такий вигляд: ВЖИТОК ВСУПЕРЕЧ ГРАМАТИЦІ
матиме такий вигляд: Що таке ВЖИТОК ВСУПЕРЕЧ ГРАМАТИЦІ