СПРИЙНЯТТЯ МУЗИКИ
= перцепція
психофізіологічний акт відображення звукової інформації на ґрунті аперцепції, як попереднього досвіду людини, під час безпосереднього слухання музичного твору. Завдяки опорі на зв’язки відповідних центрів кори головного мозку, утворені під впливом акустичних подразників, С. забезпечує створення цілісного музичного образу. С. властиві індивідуальні особливості щодо точності, яскравості, інтенсивності, швидкості та повноти відображення звукових, почуттєво - образних, емоційних та раціональних компонентів.