СИМФОНІЯ
(гр. symphonia - співзвучність, благозвучне поєднаннятонів) - 1. Провідний жанр оркестрової музики, який сформувався в XVIII ст. на основі оркестрової сюїти, концерту, тріо-сонати, увертюри та інших жанрів. 2. Великий твір для симфонічного оркеструв формі сонатного циклу. С., як правило, складається з чотирьох частин, проте є С. з більшою або меншою їх кількістю. Класичний тип С. створили Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен, видатними авторами С. були Г.Берліоз, Й.Брамс, Ф.Ліст, Ф.Шуберт, А.Брукнер, Г.Малер, О.Бородін, П.Чайковський, С.Танєєв, С.Рахманінов,О.Скрябін, Н.М’ясковський, С.Прокоф’єв, Л.Ревуцький, Д.Шостакович, Б.Лятошинський, Я.Іванов, Г.Канчелі, А. Штогаренко, А.Хачатурян та ін. 3. В XVIII ст. С. називалась вступна частина сюїти, а також оркестровий вступ до опери.