РЕКВІЄМ
(від лат. requies - спокій) - католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам’яті померлих. Назва походить від початкових слів ('Requiem aeternfm dona eis, Domine' - 'Вічний спокій даруй їм, Господи'). Порядок частин в Р. такий самий, як в месі, крім 'Gloria' і 'Credo' та заміни 'Alliluia' на 'Dies irae'. Перші Р. належать Г.Дюфаї (не зберігся), Й.Окегему (1470), Ф.Анеріо, А.Брумелю, К.Моралесу, Д.Палестрині. В подальшому Р. зазнав еволюційних змін, перетворившись в XVII-XVIII ст. у великий циклічний твір для солістів, хору та оркестру. До класичних напоширеніших зразків належать Р. В.А.Моцарта, Д.Верді, Г.Берліоза, А.Дворжака, Ф.Госсека, Л.Керубіні, Ф.Ліста, К.Сен-Санса, Г.Шютца, А.Брукнера, Й.Брамса, Г.Форе, І.Стравінського, А.Шнітке та ін. Сучасні композитори, відмовляючись від традиційного канонічного тексту, віддають данину жанру Р. - 'Військовий реквієм' Б.Бріттена, 'Реквієм' Е.Денісова, 'Реквієм пам’яті загиблих дітей' Д.Кабалевського та ін.