ПОЛІФОНІЯ
(від гр. poly - багато і phone - звук) - 1. Вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно - ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та неспівпадання в різних голосах каденцій,цезур, кульмінацій, акцентів та ін. П. - один з важливих засобів музичної композиції та художньої виразності, який забезпечує різностороннє розкриття змісту музичного твору, втілення і розвиток художніх образів. 2. Музичні твори, засновані на зазначеному виді багатоголосся - фуга, фугета, інвенція, канон, поліфонічні варіації, мотет, мадригал і т. ін. 3. Навчальна дисципліна, яка вивчає закономірності П. і входить до системи музичної і музично-педагогічної освіти.