МАРШ
(фр. marche, дослівно - ходіння, рух) - 1. Музичний жанр, призначений для супроводження пересування людей в чіткому, синхронному темпі (військ, демонстрацій, парадів тощо). Музичний розмір 2/4, 4/4, рідше 6/8, форма, як правило, тричастинна, з бадьорою, мужньою, активною музикою першої та третьої частин і наспівною - другою. М. - один з провідних жанрів військової музики і за характером поділяється на стройовий, похідний, зустрічний, церемоніальний, ювілейний, фанфарний тощо, а також траурний М. Як жанр, М. поширився на інші сфери музичного життя - концертну, сценічну, оперну, балетну та ін., що збагатило його зміст, форми і виражальні засоби. До найкращих зразків належать М. Г. Ф.Генделя, Л.Бетховена, В.Моцарта, Дж.Верді, Р.Вагнера, Ш.Гуно, Д.Пучіні, М.Глінки, М.Лисенка, М.Римського - Корсакова, П.Чайковського, С.Прокоф’єва, О.Глазунова, Р.Штрауса, Ф.Мендельсона, Ф.Шопена, Ф.Шуберта, Г.Малера, А.Хачатуряна, Д.Шостаковича, Р.Глієра, Б.Лятошинського, К.Данькевича, С.Василенка, А.Штогаренка та інших. 2. Один з 'трьох китів' (марш, пісня, танець) педагогічної концепції, покладених Д.Кабалевським в основу програми з музики для загальноосвітньої школи. Застосування маршу, пісні, танцю як основи усіх складних форм вокальної та інструментальної музики в музичній освіті та вихованні запропонував видатний український композитор С.Людкевич ('Загальні основи музики', -Коломия, 1913 - 1921), проте практичного втілення його ідея не знайшла.