КАПЕЛА
(іт. cappella - каплиця, молільня)
1. Місце в католицькій церкві, де розміщувались співаки.
2. Церковний хор, що за правилами співав без супроводу, звідки й виник термін 'a cappella', щоозначає - спів у стилі капели, тобто без інструментального супроводу.
3. Великий висококваліфікований хоровий колектив, здатний виконувати будь-яку музику для хору з супроводом або без нього (Національна капела 'Думка', Санкт-Петербурзька академічна капела та інші).
4. капели, які виконують народну хорову музику в супроводі народних інструментів (капела бандуристів).
5. Оркестри особливого складу (військова капела, джазова капела, танцювальна капела тощо).
6. Великі симфонічні оркестри (Берлінська капела, Веймарська капела, Дрезденська капела і т. ін.)