ЕЛЕКТРОННА МУЗИКА
музика, яка виникає і реалізується за допомогою електронно - акустичної звукоутворюючої та звуковідтворюючої апаратури - магнітофонів, синтезаторів тощо. Основу Е.м. складають синусоїдальні коливання - тон певної висоти, позбавлений обертонів, отже, тембрового забарвлення, т.з. синусоїдний тон, який композитор змінює на свій розсуд, маючи звуковий генератор з діапазоном щонайменше від 50 до 15 тисяч коливань на секунду (гц). Він визначає необхідні параметри музичного матеріалу - висоту, тривалість, силу, тембр звуку. Маючи нові акустичні якості, звуки Е.м. утворюють незвичні для сприйняття фонічні ефекти. За способом і метою застосування звукові джерела Е.м. поділяються на такі, що: а) імітують та замінюють звук інструментів, які вже існують, та вже стали звичними в джазовій та естрадній музиці; б) оригінальні електронні інструменти, які мають безліч незвичних звукових барв; в) електронні джерела утворення звукових формацій - генератори, модулятори, мультивібратори, електронні барабани, електронні гонги тощо. Метою Е.м. є створення засобами електроніки найширшого спектру звуків, їх технічного перетворення, пошуки нових виражальних форм та їх реалізації за допомогою пристроїв, які повністю замінюють людину - виконавця (аж до оркестр і навіть хору).