ДИНАМІКА
(від гр. dynamikos - силовий) - одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte - форте) - голосно. сильно; p(piano - піано) - тихо, слабо; а також проміжні градації Д.; mf (mezzo-forte - меццо-форте) - помірно голосно; mp (mezzo - piano - меццо-піано) - помірно тихо і т.д. Поступове зростання сили звучання - крещендо (crescendo); поступове послаблення - дімінуендо (diminuendo) Д. є важливим виражальним засобом, здатним впливати на сприймання музики, викликати у слухачів різноманітні асоціації. Використання Д. зумовлюється змістом і характером музики, особливостями її структури та стилю. Логіка співвідношення музичних звучностей - одна з основних умов художнього виконання (див. Додаток ХІІ).