ГАЛЬЯРДА
(іт. gagliarda - весела, бадьора) - старовинний парний, інколи сольний танець поширений в Європі XV - XVII ст. Темп - помірно швидкий, розмір - 3/4; відзначається акордовим складом, діатонікою, пунктирним або синкопованим ритмом, геміолою. Г. виконувалась після павани, з якою утворювала двочастинну танцювальну сюїту. В XVII - XVIII ст. збереглась лише як частина інструментальної сюїти з повільним темпом та поліфонічною фактурою (У.Бьорд, О.Гіббонс, М.Франк та ін.).