БАРИТОН
(від гр. barytonos - грубоголосий, грубозвучний) - 1. Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом. Існують ліричні, лірико - драматичні та драматичні Б., які відрізняються за силою звучання і тембровими якостями. Діапазон від A до as1, записується в басовому ключі. 2. Мідний духовий інструмент зі звуком насиченого, мужньoго, благородно-наспівного тембру. Діапазон від E до b1 (c2), ноти записують в скрипковому ключі, ноною вище реального звучання. застосовується в духовому оркестрі. 3. Струнний смичковий інструмент XVII - XVII ст. з родини віол. 4. Різновид духових інструментів з різних родин, напр., саксофон - Б., баритоновий гобой тощо.