Словник іншомовних слів Мельничука
ФРОНТ
[франц. front, від лат. frons (frontis) – лоб, чоло, чільна сторона]
1. Лінія розгортання військ, а також бойового зіткнення з ворогом.
2. В шикуванні військ – лицьова сторона; в бойовому порядку – сторона військової частини, підрозділу, обернена до ворога.
3. В Збройних Силах СРСР – найвище оперативне об’єднання кількох армій на театрі воєнних дій, призначене для вирішення великих оперативних і стратегічних завдань самостійно і у взаємодії з сусідніми Ф.
4. Поняття, яке застосовують для позначення передової зони країни, що веде війну, де відбувається збройна боротьба.
5. Об’єднання політичних партій, профспілок та інших організацій для боротьби за спільні цілі (напр., Народний фронт).
6. Значна галузь державної або громадської діяльності, напр. культурний фронт, трудовий фронт.
7. Атмосферний Ф. – перехідна зона, що розділяє дві повітряні маси: теплу й холодну.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ФРОНТ


матиме такий вигляд: Що таке ФРОНТ