СТИЛЬ
(лат. stilus, тут – паличка для письма)
1. Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя.
2. У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи й художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам і епохам у розвитку літератури й мистецтва. У вузькому значенні С. – індивідуальна манера, своєрідні, неповторні ідейно-художні особливості творчості митця.
3. У мові – сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлений змістом, характером і метою висловлювання.
4. Спосіб, прийом, метод роботи.
5. Старий С. і новий С. у літочисленні. Див. «календар».