СІЗІФ
сізі́ф
(грец. Σίσυφος)
1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний – змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз, і С. доводилося все починати знову.
2. Переносно – сізіфова праця – важка й виснажлива, але безплідна праця.