СИСТЕМА
систе́ма
(від грец. σύστημα – утворення, складення)
1. Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле.
2. Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення.
3. Форма суспільного устрою (напр., державна С).
4. Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С).
5. Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних у єдине ціле (напр., С. кооперації).
6. Сукупність частин, пов’язаних спільною функцією (напр., серцево-судинна С).
7. Сукупність гірських порід, що характеризуються певною викопною фауною й флорою.
8. С. відліку – тіло або група незмінно розташованих одне до одного тіл, відносно якого (яких) визначають рух іншого тіла чи місце події в певний момент часу.