СИНХРОНІЗАЦІЯ
синхроніза́ція
(від грец. σύγχρονος – одночасний)
1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів.
2. Поява на електроенцефалограмі, яку записують від різних ділянок кори головного мозку або інших нервових утворів, біоелектричних потенціалів з однаковою частотою або фазою.