СИНТЕЗ
си́нтез
(від грец. σύνθεσις – з’єднання, складання)
1. Метод вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв’язку його частин, у процесі пізнання пов’язаний з аналізом.
2. В ідеалістичній діалектиці Гегеля – найвищий ступінь розвитку, що розв’язує суперечності попередніх ступенів.
3. Одержання складних хімічних сполук з простіших або безпосередньо з елементів.