СИМВОЛ
си́мвол
(від грец. σύμβολον – знак, прикмета, ознака)
1. Умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явища. С. бувають речові (напр., червоний галстук у радянських піонерів), образні (напр., в СРСР емблема «Серп і молот» – С. союзу робітничого класу й селянства), графічні (в точних науках – хімії, математиці, фізиці, кібернетиці тощо, напр., N – С. азоту).
2. В ідеалістичній суб’єктивістській філософії до С. звертаються для приховування антинаукової суті вчення про непізнаванність світу (напр., теорія ієрогліфів) або протиставлення раціональному пізнанню (символізм).
3. С. віри – стислий виклад головних догматів якоїсь релігії, що нібито не потребують доведення й мають сприйматися на віру.
4. Переносно – основи віровчення (кредо).