СЕРВІТУТ
сервіту́т
[від лат. servitus (servitutis) – підпорядкованість, повинність]
1. В античному, феодальному і капіталістичному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо.
2. С. міжнародний – обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав.