ПАТРОН
патро́н
I
(від лат. patronus – захисник, покровитель)
1. В Стародавньому Римі багата або впливова особа (спочатку знатний патрицій, пізніше – багатій), що брала під своє покровительство (патронат) вільних незаможних або неповноправних громадян.
2. Переносно – начальник, хазяїн, покровитель.
II
(нім. Patrone, з франц. patron, від лат. patronus – захисник)
1. З’єднані гільзою куля (снаряд, дріб), пороховий заряд і капсуль (капсульна втулка).
2. Запобіжна циліндрична оболонка з картону або металу.
3. Верстатний пристрій, в якому затискують заготовку або інструмент.
4. Модель, на якій обтискують листову заготовку.
5. Трафарет малюнка на тканині.
6. Зразок для викроювання.
7. Пристрій для приєднання електролампи до електромережі.