МІНА
мі́на
I
(франц. mine)
вираз обличчя.
II
(франц. mine, від лат. mino – підганяю)
1. Заряд вибухової речовини, що закладається в кінці мінної галереї, яку підводять під оборонні споруди ворога, або заряд, що кого вміщують у підземних виробках, бурових свердловинах, під водою для вибуху.
2. Вибуховий заряд з підривником в особливій упаковці, який вибухає, коли об’єкт, для підриву якого цей заряд призначено, дотикається до нього або проходить у безпосередній близькості від нього.
3. Тонкостінний снаряд з великою кількістю вибухової речовини, що викидається мінометом.
4. Саморушний розривний снаряд (торпеда).
5. Стрижень олівця.
III
(лат. mina, від грец. μνα, з давньоєвр.)
рахунково-вагова і грошова одиниця на Стародавньому Сході, а пізніше в Греції. Вага М. в різних країнах була різною.