КЕКЕНМЕДИНГИ
кекенме́динги
(від дат. køkkenmødding – кухонні відходи)
скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, кам’яними знаряддями та іншими знахідками часів неоліту. Поширені на морських узбережжях і являють собою залишки стоянок первісних рибалок-мисливців.