ДЕКА
де́ка
(нім. Decke, букв. – покрив, кришка)
1. Частина корпусу струнних інструментів. Виготовляють з резонансної деревини (ялини, ялиці тощо), є посилювачем і випромінювачем звука. В деяких інструментах (гіджак, банджо) Д. роблять з шкури або міхура. Фортепіанна Д. – щит, склеєний з окремих дощечок і вміщений всередині корпусу, під струнами.
2. тех. Деталь молотарки; між Д. і барабаном вимолочується зерно.
3. спорт. Покриття (з фанери, лакованого полотна тощо) носу й корми човна, яке запобігає заливанню його водою.