ГЛОТОХРОНОЛОГІЯ
глотохроноло́гія
(від грец. γλώττα – мова й хронологія)
1. Розділ лексикології. Вивчає темпи мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей, їх співвідношення в межах даної мовної сім’ї.
2. Метод датування, що його застосовують для визначення тривалості роздільного існування двох споріднених мов. Грунтується на підрахунку процентного співвідношення спільних елементів у їхньому основному словнику.