ВЕТО
ве́то
(від лат. veto – забороняю)
1. Право верховної влади заборонити або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; в буржуазних країнах В. належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою.
2. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.