ВЕНТИЛЬ
ве́нтиль
(нім. Ventil – клапан, від лат. ventilo – дму, продуваю)
1. Клапан для регулювання й замикання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом.
2. Пристрій у камері пневматичної шини, що допомагає накачувати повітря в камеру і перешкоджає його виходу звідти.
3. Елемент випрямного пристрою для забезпечення протікання електричного струму тільки в певному напрямі; використовують з метою випрямляння змінного струму.
4. Механізм для зміни (звичайно збільшення) довжини каналу валторни, труби і т. п., доповнює звукоряд інструмента звуками, яких бракує.