ВЕКТОРНИЙ
ве́кторний
той, що характеризується як вектор або пов’язаний з ним;
¤ в. добуток двох векторів – вектор, довжина якого дорівнює добуткові довжин цих векторів і синуса кута між ними, направлений перпендикулярно до площини, в якій лежать перемножувані вектори так, що з його кінця поворот від першого вектора до другого здійснюється проти годинникової стрілки. Див. також скалярний добуток двох векторів;
¤ в-е числення – розділ математики, що визчає дії з векторами.