АРТИКУЛЯЦІЯ
артикуля́ція
(від лат. articulatio – розчленування)
1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови.
2. Зчленування кісток, суглоб.
3. Спосіб виконання послідовного ряду звуків на інструменті чи голосом.
4. тех. Міра якості систем зв’язку, призначена для передачі мовних повідомлень.