АРБІТРАЖ
арбітра́ж
(франц. arbitrage)
1. Спосіб розв’язання спору, коли сторони звертаються не в судові органи, а до окремих осіб – арбітрів, обраних за взаємною згодою або в передбаченому законом порядку.
2. В СРСР орган для розв’язання майнових спорів між підприємствами, установами й організаціями.
3. А. міжнародний – органи, передбачені рядом міжнародних правових актів і Статутом ООН для мирного розв’язання міжнародних спорів.
4. Купівля іноземної валюти чи інших цінностей на одному офіційному валютному ринку і продаж на іншому валютному ринку, щоб дістати прибуток на різниці в курсах валют або цінностей.