АБСОЛЮТНИЙ
абсолю́тний
(лат. absolutus)
1. Безумовний, необмежений, безвідносний.
2. філософ. А-на істина – істина, що дає повне, всебічне, вичерпне знання об’єктивної дійсності. В широкому розумінні – абсолютне знання про весь світ. У цьому значенні а-на істина є межею, до якої прагне наукове пізнання, ніколи її не досягаючи. У вузькому значенні – повне і точне знання окремих моментів дійсності, тобто елемент досягнутого знання.
3. А-на система одиниць – система одиниць фізичних величин, в основі якої лежить певна залежність одних величин від інших, напр. залежність електричних величин від довжини, маси, часу і величини електричного струму;
¤ а. нуль – найнижча можлива температура (- 273,15° С);
¤ а-на температура – температура, відлічувана від а. нуля;
¤ а-на вологість – тиск водяної пари (у мм рт. ст.), що є в повітрі;
¤ а-на швидкість – швидкість руху тіла відносно іншого тіла, яке умовно вважають за нерухоме;
¤ а-на величина (модуль) числа – віддаль від точки, що зображає число на площині, до початку координат;
¤ а-на геометрія – та частина всякої геометрії, яка не спирається на аксіому паралельності.