Словник іншомовних слів Мельничука
ІНТЕРДИКТ
інтерди́кт
(від лат. interdictum – заборона)
1. В римському праві наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії або про здійснення певної дії.
2. В католицькій церкві за середньовіччя один із засобів покарання, який полягав у повній або частковій забороні виконання богослужінь, релігійних обрядів на певній території, щоб примусити правителя даної території покоритися папі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІНТЕРДИКТ


матиме такий вигляд: Що таке ІНТЕРДИКТ