ШТУКА
Р. шматок; (сукна) сувій; П. (важка) річ, діло, справа, (з ч. не) не велике діло /н. не штука — вмерти/; (хто) лис, хитрун, ір. екземпляр, феномен; ЖМ. витівка, каверза, коник, вибрик; (вогнева) ІД. фойерверк; ФР. суть, найголовніше <н. у тім і штука!>, дивовижа <н. оце штука!>; З. мистецтво, уміння, майстерність; мн. ШТУКИ, хитрощі, фіглі, трюки; штучка, штукерія, штукенція.