УДАВАТИСЯ
< ВДАВАТИСЯ > (кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати що, (до роботи) мати нахил; (до хитрощів) пускатися на що; (у що) ударятися, заглиблюватися, поринати, віддаватися чому, (в тугу) впадати, перейматися чим; (в розпуку) ІД. братися <хапатися> за голову, піддаватися розпуці, ламати руки, рвати на собі волосся; док. ВДАТИСЯ, (у кого) вродитися <народитися> схожим на, успадкувати риси чиї; (до дипломатії) ІД. пошитися у дипломати; (з ч. не) схибити.