СПРАВЕДЛИВИЙ
(- діло) правий; (хто) чесний, безгрішний, ур. праведний, п! ШЛЯХЕТНИЙ; (суддя) безсторонній, об'єктивний, непідкупний, не упереджений, правосудний; (вирок) заслужений; (- вимогу) обґрунтований; (- вагу) Р. точний; пр. СПРАВЕДЛИВО, по правді, по-справедливому, як підказує совість, по-Божому і п ф. від справедливий.