ОТОЧУВАТИ
обступати, (місто) облягати, брати в зашморг, (на конях) обскакувати; (муром) обносити, оперізувати, обгороджувати; (хмарами) оповивати, огортати, окутувати; (людьми) обсаджували, обставати: п-к -УЮЧИЙ, що оточує, здатний /по- | кликаний/ оточити, (світ) навколишній, дов-; мн. -УЮЧІ, оточення, довкілля; дк. ОТОЧИТИ, з. обаранити.