ОБТЯЖУВАТИ
(кого) бути тягарем <с. сідати па шию> кому, (душевно) лягати тягарем на серце кому, (чим) перевантажувати, обнатужувати, кн. обважнювати, (душу) сповнювати; (провину) збільшувати; (сюжет) ускладнювати, переобтяжувати; (життя) заклопочувати; п-к -УЮЧИЙ, щораз тяжчий, звиклий обтяжувати, ОБТЯЖЛИВИЙ; док. ОБТЯЖИТИ, о. повісити камінь на шию.