МАНДРУВАТИ
подорожувати, справляти мандри, блукати за морем, дк. вдаритися в мандри; (пішки) не близький світ топтати; (з краю в край) кочувати, блукати <у світах>, неґ. тинятися <по світу>, волочитися; (згубивши дорогу) блудити; Ж. іти, їхати, рушати; (з рук до рук) передаватися; -УЮЧИЙ, що мандрує, мандрівний, звиклий мандрувати, о. на колесах, п! КОЧОВИЙ.