ДИВИТИСЯ
глядіти, р. зирити, ур. зріти, (пильно) придивлятися, зорити, пасти очима, кн. зосереджувати увагу; (раз-у-раз) поглядати, позирати, ГЛИПАТИ; У ФР. підглядати, заглядати, зазирати, озирати, кружляти <перебігати, шукати> очима; (за чим) спостерігати що; (як на взірець) брати приклад з, взоруватися на; (на якесь явище) розцінювати <розглядати> що; (за ким) наглядати, ДОГЛЯДАТИ, піклуватися про; (на Київ) оглядати що; (у люстро) видивляти, видивлятися; (« вікно) виходити; (з ч. не) не звертати уваги.