Орфографічний словник української мови
ЩЕБЕТУХА
щебету́ха 1
іменник жіночого роду, істота
пташка
розм.
щебету́ха 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
розм.
щебету́ха 1
іменник жіночого роду, істота
пташка
розм.
щебету́ха 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЩЕБЕТУХА
матиме такий вигляд: Що таке ЩЕБЕТУХА
матиме такий вигляд: ЩЕБЕТУХА
матиме такий вигляд: Що таке ЩЕБЕТУХА