Орфографічний словник української мови
ШТУКА
шту́ка 1
іменник жіночого роду
одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка - розм.
шту́ка 2
іменник жіночого роду
мистецтво
діал.
шту́ка 1
іменник жіночого роду
одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка - розм.
шту́ка 2
іменник жіночого роду
мистецтво
діал.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ШТУКА
матиме такий вигляд: Що таке ШТУКА
матиме такий вигляд: ШТУКА
матиме такий вигляд: Що таке ШТУКА