Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц [Ч] Ш Щ Ю Я
ЧУДЬ

чудь
іменник жіночого роду
давньоруська назва естів та деяких інших племен
іст., збірн.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЧУДЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЧУДЬ