Орфографічний словник української мови
ТУПИЦЯ
тупи́ця 1
іменник жіночого роду
тупа сокира
тупи́ця 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
про тупу, розумово обмежену людину
розм.
тупи́ця 1
іменник жіночого роду
тупа сокира
тупи́ця 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
про тупу, розумово обмежену людину
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ТУПИЦЯ
матиме такий вигляд: Що таке ТУПИЦЯ
матиме такий вигляд: ТУПИЦЯ
матиме такий вигляд: Що таке ТУПИЦЯ