Орфографічний словник української мови
ТОРЕЦЬ
торе́ць 1
іменник чоловічого роду
поперечний зріз; бокова поверхня; брусок
торе́ць 2
іменник чоловічого роду
бруківка
торе́ць 1
іменник чоловічого роду
поперечний зріз; бокова поверхня; брусок
торе́ць 2
іменник чоловічого роду
бруківка
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ТОРЕЦЬ
матиме такий вигляд: Що таке ТОРЕЦЬ
матиме такий вигляд: ТОРЕЦЬ
матиме такий вигляд: Що таке ТОРЕЦЬ