Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СУДИТИ

суди́ти 1
дієслово недоконаного виду
cкладати думку про кого-, що-небудь; оцінювати кого-, що-небудь, чиїсь учинки, поведінку; розглядати чию-небудь справу в судовому порядку; у спортивних іграх – стежити за дотриманням правил і розв'язувати суперечки

суди́ти 2
дієслово недоконаного і доконаного виду
призначати, прирікати кому-небудь - про долю, талан і т. ін.)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СУДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке СУДИТИ