Орфографічний словник української мови
СТАРШИНА

старши́на
іменник жіночого роду
верхівка козацтва
іст.

старшина́
іменник чоловічого роду, істота
військова посада, військове звання; виборна особа
* Але: дві, три, чотири старшини́
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СТАРШИНА


матиме такий вигляд: Що таке СТАРШИНА