Орфографічний словник української мови
СПРИЧИНЕНИЙ
спричи́нений 1
дієприкметник
від: спричини́ти
спричи́нений 2
іменник чоловічого роду, істота
божевільний
розм.
спричи́нений 1
дієприкметник
від: спричини́ти
спричи́нений 2
іменник чоловічого роду, істота
божевільний
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СПРИЧИНЕНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СПРИЧИНЕНИЙ
матиме такий вигляд: СПРИЧИНЕНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СПРИЧИНЕНИЙ