Орфографічний словник української мови
САННИЦЯ
са́нниця 1
іменник жіночого роду
погода, сприятлива для санної їзди
розм.
са́нниця 2
іменник жіночого роду
дорога, в'їжджена саньми
розм.
са́нниця 1
іменник жіночого роду
погода, сприятлива для санної їзди
розм.
са́нниця 2
іменник жіночого роду
дорога, в'їжджена саньми
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: САННИЦЯ
матиме такий вигляд: Що таке САННИЦЯ
матиме такий вигляд: САННИЦЯ
матиме такий вигляд: Що таке САННИЦЯ